Микола Трублаїні   (Трублаєвський Микола Петрович)    (*12(25) квітня 1907 — †5  жовтня1941) —  український письменник.

Народився 12(25) квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского районуВінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії. Навчання він не закінчив — у п'ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. До фронту Микола не потрапив — впав з вагону поїзда і покалічив ноги. Після одужання повернувся до рідного села, де став комсомольським активістом — організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, в шістнадцять років завідує сільбудом.

У вінницьких газетах (зокрема «Вісті ВУЦВК») почали з'являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі. У 1925 році редакція газети «Червоний шлях» посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті». Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.

В 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М.Трублаїні нагороджено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», „«Ф.Літке» — переможець криги“. Згодом, в 1932 р., письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».

Також твори письменника мають патріотичну спрямованість, зокрема широко відомі пригодницькі повісті «Мандрівники», „Шхуна «Колумб»“, науково-фантастичний роман «Глибинний шлях». З перших днів нім.-рад. війни М.Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Він загинув восени 1941 року у боях підДніпропетровськом. Ім'ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.

[ред.]Твори

• «Вовки женуться за оленями», збірка
• «Оповідання боцмана», збірка
• «Берег невідомого острова», збірка
• «Хатина на кризі», збірка
• «З півночі мчав ураган», збірка
• «Лахтак», повість (1935)
• «Мандрівники», повість (1938)
• „Шхуна «Колумб»“, повість (1940)
• «Орлині гнізда», повість (незаверш., 1941)
• «Життя за Батьківщину», оповідання (1941)
• «Глибинний шлях», роман (1948)
• «Твори у 4-х томах», зібрання (1955-56)
• «Мандри Закомарика», збірка (1957)
• «Оповідання про далеку Північ», збірка (1959)
• «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку», казка (1962)
• «Волохан», збірка (1965)
• «Крила рожевої чайки», збірка (1972)
• «Пустуни на пароплаві», збірка (1979)

5 вересня 1947 р. в селищі Войковському
Амвросіївського р-ну на Донеччині. Закінчив Піско-
Радьківську середню школу і філологічний факультет
Харківського державного університету. Служив у армії.
Вчителював. Працював у редакціях шевченківської
районної газети «Вперед» і харківської «молодіжки».
Був кореспондент «Вечірнього Харкова» і «Слобідського краю».
     Друкується з 1964 р. Вірші та переклади публікувались
у місцевій пресі, журналах «Дніпро», «Прапор», «Радуга», колективних збірках та альманахах «Вітрила», «Солдати миру», антологіях «Слобожанська муза» (2000). «Слобожанська яса» (2006).

 ГЛІД

Той глід, ті ягоди жагучі,

Прибиті першим морозцем,

Яріють на високій кручі,

Мов знак над Сіверським Дінцем.

Вітри й дощі не пригасили,

Не спопелили жар до тла –

Таїлось в ньому стільки сили

І стільки літнього тепла,

Що відігрів замерзлу птаху,

Осяяв белебень оцей…

І знов без сумніву і страху

Світивсь у мороці ночей.

1999

  Леоні́д Соломо́нович Первома́йський (Ілля́ Шльо́мович Гуре́вич) (17 травня (4 травня)1908 року, м. Костянтиноград Полтавської губернії (нині — м. Красноград Харківської області) — † 9 грудня 1973, м. Київ) — український письменник. 

     Ілля Гуревич народився 17 травня (4 травня) 1908 року в родині ремісника-палітурника в місті Костянтинограді Полтавської губернії (нині — м. Красноград Харківської области). Тут минули його дитинство і юність. Навчався в початковій школі, потім у перших двох класах Костянтиноградської гімназії (1917—1920) і в семирічній трудовій школі (1920—1922). Після школи працював на Карлівському цукровому заводі, бібліотекарем уЗачепилівському районному будинку селянина, завідував хатою-читальнею там-таки. 1924 року вступив до комсомолу. 1925 року переїхав до міста Лубни, працював у робітничому клубі, секретарем редакції в газеті «Червона Лубенщина», в окружкомахКП(б)У та ЛКСМУ. Тоді вступив до Лубенської філії Спілки селянських письменників«Плуг». Вже наступного 1926 року перебрався до Харкова, працював у редакції дитячого журналу «Червоні квіти». Належав до літературного об'єднання «Молодняк».

У листопаді 1928 року Первомайський їздив до Туреччини, а 1932 року — на Памір.

В роки Великої Вітчизняної війни Леонід Первомайський був на фронті, працював кореспондентом радіомовлення Південно-Західного і Донського фронтів та військовим кореспондентом газети «Правда». Нагороджений орденами Червоного Прапора,Вітчизняної війни І ступеня, медалями.

У Києві мешкав у будинку письменників Роліт, де йому встановлено пам’ятну дошку.

Помер 9 грудня 1973 року. Похований на Байковому цвинтарі (надгробний пам'ятник —граніт; художники В. В. Мельниченко та А. Ф. Рибачук, архітектор А. М. Милецький; встановлений у 1980 році.

Творчість

Дебютом у літературі можна вважати прозовий ескіз «А над полем постріл…», надрукований 1924 року в газеті «Червоний юнак» (Полтава). Перша збірка оповідань Леоніда Первомайського «Комса» вийшла 1926 року, перша збірка віршів «Терпкі яблука» — 1929 року. Перша його п'єса «Коммольці» побачила сцену 1930 року. За два роки — з 1926 по 1928 рік — вийшло шість окремих видань оповідань і повістей Первомайського.

Збірки віршів Первомайського «День народження» і «Земля» 1944 року відзначеноДержавною премією СРСР другого ступеня. Філософський роман про героїку і будні війни «Дикий мед» було екранізовано, головну роль у фільмі зіграла актриса Алла Ларіонова.

Леонід Первомайський виступав також як літературний критик і публіцист (книги роздумів «З щоденника поета» (1956), «Творчий будень» (1967)), але, поза власною творчістю, найбільше він уславився як перекладач. Завдяки його невтомній праці українською мовою побачили світ твори Франсуа Війона, Шандора Петефі, Юліуса Фучика, Нізамі Гянджеві, Михайла Лермонтова, Володимира Маяковського, Генріха Гайне, балади слов'янських та інших народів світу

Видання

§  Комса. Оповідання. — Х.: Плужанин, 1926.

§  День новий. Оповідання. — Х.: Плужанин, 1927.

§  Земля обітована. — Х.: ДВУ, 1927.

§  В дев'ятнадцятий рік.Оповідання. — Х.: Український робітник, 1928.

§  Оповідання. — Х.: Пролетарий, 1928.

§  Плями на сонці. Повісті і оповідання. — Х.: ДВУ, 1928.

§  В палітурні. Оповідання. — К.: Пролетарська правда, 1929.

§  Околиці. Повість. — Х.: Український робітник, 1929.

§  Терпкі яблука. Поетичне інтермеццо. — Х.: ВУСПП, 1929.

§  Трипільська трагедія. Поема. — Х.: ДВУ, 1929.

§  Блокнот блукань. Епізоди і зустрічі. — Х.: ДВУ, 1929.

§  В повітовому масштабі. Повість. — Х.: Молодий більшовик, 1930.

§  З фронту. Поезії. — Х.: Гарт, 1930.

§  Коммольці. П'єса на 4 дії. — Х.: Молодий більшовик, 1930.

§  На Холодній горі. Три оповідання. — Х.: ДВУ, 1930.

§  Романтична зустріч. Оповідання. — Х.: Гарт, 1930.

§  Гітари. Сатири на дезертира. — Х.: Молодий більшовик, 1931.

§  Невідомі солдати (Трагема). — Х.—К.: ЛіМ, 1931.

§  Промова на VIII з'їзді ЛКСМУ. Поезії. — Х.—К.: Молодий більшовик, 1931.

§  Героїчні балади. — Х.: Рух, 1932.

§  Пісенна зустріч. Вибрані поезії. — Х.: Гарт, 1932.

§  Так. Поезії. — Х.: Молодий більшовик, 1932.

§  Твори: У 5 т. — Х.—Одеса: Молодий більшовик, 1932—1933.

§  Мандрівник. Новела. — Х.: Радянська література, 1933.

§  Моя весела молодість. Вибрані поезії. — К.: Радянська література, 1933.

§  Пролог до гори. Поезії. — Х.: ЛіМ, 1933.

§  Ваграмова ніч. Трагедія. — Х.: Радянська література, 1934.

§  Веселий сад. Вірші для дітей дошкільного віку. — Х.—Одеса: Молодий більшовик, 1934.

§  Маузер Финогена Борового. Поема. — Х.: Радянська література, 1934.

§  Містечко Ладеню. П'єса. — Х.: ЛіМ, 1934.

§  Оповідання. — Х.—Одеса: Молодий більшовик, 1934.

§  Драматичні твори. — Х.—Одеса: Молодий більшовик, 1935.

§  Комсомольські повісті. — К.—Х.: Держлітвидав, 1935.

§  Лірика. 1927—1934. — К.—Х.: Держлітвидав, 1935.

§  Мандрівник. Оповідання. — К.—Х.: ДВУ, 1935.

§  Вибрані твори. — К.—Х.: Держлітвидав, 1937.

§  Нова лірика. 1934—1937. — К.: Держлітвидав, 1937.

§  Казка про Івана Голика. — К.: Держлітвидав, 1939.

§  Барвінковий світ. 1937—1939. Поезії. — К.: Держлітвидав, 1940.

§  Вибрані поезії. — Львів: Радянський письменник, 1940.

§  Вибрані поетичні твори.1924—1938. — К.: Молодий більшовик, 1940.

§  Клятва в степу. Поезії. — Львів: Радянський письменник, 1940.

§  Присяга воїна. Поезії. — К.—Х.: Радянський письменник, 1941.

§  Партизан Вернигора. Поезії. — Вид-ня Політупр. Півд.-Зах. фронту, 1942.

§  Шляхи війни. Поезії. — Уфа: СРПУ, 1942.

§  День народження. Поезії. (1941—1942). — Уфа: СРПУ, 1943.

§  Земля. Поезії. — М.: Укрдержвидав, 1943.

§  Учитель історії. — М.: Укрвидав ЦК КП(б)У, 1943.

§  Життя. Оповідання і нариси. — М.: СРПУ, 1944.

§  Атака на Ворсклі. Оповідання і нариси. — К.: Радянський письменник, 1946.

§  Олекса Довбуш. Драматична поема. — К.: Молодь, 1946.

§  Солдатські пісні. 1941—1945. — К.: Укрдержвидав, 1946.

§  Молодість брата. Роман у віршах. — К.: Радянський письменник, 1947.

§  Поезії: У 3 т. — К.: Держлітвидав України, 1947—1950.

§  Вибране. Поезії. — К.: Держлітвидав України, 1954.

§  На крутих берегах. Поема. — К.: Радянський письменник, 1954.

§  Малим і найменшим. Вірші для дітей. — К.: Молодь, 1955.

§  Щастя для всіх. Поезії. — К.: Радянський письменник, 1955.

§  З щоденника поета. — К.: Радянський письменник, 1956.

§  Хлопчисько Онисько. Вірш для дітей дошкільного віку. — К.: Молодь, 1956.

§  Невигадане життя. Оповідання. — К.: Радянський письменник, 1958.

§  Твори: У 3 т. — К.: Держлітвидав України, 1958—1959.

§  Материн солодкий хліб. Оповідання. — К.: Радянський письменник, 1960.

§  Райдуга в небі. Вибрані твори для молодш. шкільн. віку. — К.: Дитвидав УРСР, 1960.

§  Слово. Вірші. — К.: Держлітвидав України, 1960.

§  Замість віршів про кохання. Оповідання. — К.: Держлітвидав України, 1960.

§  Дикий мед. Сучасна балада. — К.: Держлітвидав України, 1963.

§  Спомин про блискавку. — К., 1964.

§  Між бурями. — К., 1967.

§  Творчий будень: З щоденника поета. — К.: Радянський письменник, 1967.

§  Уроки поезії. — К., 1968.

§  Твори: У 7 т. — К., 1968—1970.

§  Оповідання не для розваги. — К., 1970.

§  Древо пізнання. Поезії. — К., 1971.

§  Вчора і завтра. Поезії. — К., 1974.

§  Сузір'я ліри. — К., 1976.

§  Мій дім. — К., 1978.

§  Вибрані твори: У 2 т. — К.: Дніпро, 1978.

§  Хай лишається вогонь. З неопублікованої спадщини: поезії, проза, нотатки, листи. — К.: Радянський письменник, 1983.

§  Твори: У 7 т. — К.: Дніпро, 1985—1986.

§  Дикий Пегас. 1924—1964. — К.: Альтерпрес, 2004.